|
Лакофарбові
товари
Сировинні матеріали: рослинні олії (лляна, конопляна, касторова, соняшникова,
бавовняна, оливкова, макова), синтетичні смоли (алкідні, ненасичені поліефірні,
фенолоформальдегідні, меламіноформальдегідні, поліуретанові), природні смоли
(каніфоль і шелак), сикативи (кобальтові, марганцеві і свинцеві солі карбонових
кислот), розчинники і розріджувачі (уайт-спирит, сольвент-нафта, скипидар,
етиловий спирт, ефіри), пігменти (солі і оксиди металів).
Властивості: в’язкість, концентрація, швидкість висихання, покривна здатність,
токсичність, товщина, ступінь перетирання, твердість, гнучкість(еластичність),
стійкість до стирання, блиск, характер фактури, адгезій на спроможність,
стійкість до дії тепла, води.
В основі класифікації
лакофарбових покриттів лежать такі ознаки: вид лакофарбового матеріалу,
зовнішній вигляд поверхні (клас покриття) і умови експлуатації
Принцип
маркування лакофарбових товарів
В основі ситами позначення лакофарбових складів
(матеріалів) і покриттів покладена
хімічна природа основної плівкоутворювальної речовини і призначення матеріалу
стосовно до умов експлуатації.
Повні
скорочені позначення лакофарбових складів (матеріалів) складаються з груп
знаків, які ідуть одна за одною зліва направо (лаки позначаються 4-ма групами знаків, а пігментовані матеріали
позначаються 5-ма групами знаків)
1 група – вид лакофарбового матеріалу: лак, фарба, емаль, емульсійна
фарба,
ґрунтовка, шпаклівка
чи
найменування пігменту: мумія, білила цинкові;
2 група –
тип плівкоутворювача:
АУ
– алкідно – уретанові, МЛ –
меламінові,
ГФ –
гліфталеві, ПФ – пентафталеві
КО - кремнійорганічні, УР –
поліуретанові,
КЧ –
каучукові, ВЛ –
полівінілацетатні,
ХВ –
перхлорвінілові, АК – поліакрилатні,
ПЕ – поліефірні ненасичені; ФЛ – фенольні;
СЧ –
сечовинні; ЕП –
епоксидні;
НЦ –
нітроцелюлозні; ВА –
полівінілацетатні;
МС –
масляно – алкідно – стирольні та ін.
Між другою і третьою
групою знаків ставиться знак тире
3 група – умови експлуатації, які позначаються
цифрами:
01 – для зовнішніх і внутрішніх робіт,
02 – тільки для внутрішніх робіт;
0 – ґрунтовка;
00 – шпаклівка.
4 група – порядковий номер (присвоєний
кожному лакофарбовому матеріалу);
5 група – колір (позначається повним
словом)
Характеристика асортименту лакофарбових товарів
1. П і г м е н т и
- це високодисперсні мінеральні й органічні
речовини, що володіють визначеним кольором і нерозчинні у воді, органічних розчинниках і
плівкоутворювальних речовинах; вони забезпечують непрозорість і фарбування
покриття.
За
походженням:
1. неорганічні (мінеральні):
а) природні (барвні емалі, глини)
б) синтетичні (солі та оксиди різних металів): цинкові білила – білий колір, двуокись
титану – білий, сажа – чорний, охра –
жовтий, залізний сурик – червоний, умбра коричнева – коричневий, ультрамарин –
синій, лазур малярна – синій, медянка – зелений, бронзи – порошок металів міді
та алюмінію).
2. органічні (тільки для внутрішніх
робіт)
За
кольором: 1. ахроматичні (безбарвні, білі, сірі, чорні);
2. хроматичні (кольорові)
2. С и к а т и в и
- це одна з складових речовин, яка входить до складу
лакофарбових матеріалів, які містять олії (масляні і алкідні); це кобальтові,
марганцеві і свинцеві солі карбонових кислот (лляної олії, каніфолі й ін.),
розчинні в оліях і які прискорюють процес висихання рослинних олій
3. О л і ф и
- це перероблені рослинні олії (позначають
МА, або КФ – із додаванням каніфолі і її похідних)
Якість оліф визначається кольором, прозорістю, визначеними розмірами щільності,
в’язкістю, вмістом золи і неомилюваних речовин, кислотними і йодними числами, а
також числом омилення.
За
походженням плівкоутворювальної речовини:
1. натуральні (лляна і конопляна),
2. напівнатуральні (з додаванням розчинників):
а) ущільнені-більш тверді і
блискучі плівки з підвищеною механічною тривкістю і вологостійкістю - "Оксоль
55%-на”, "Оксол ь -ПВ”, "Оксоль - суміш”
в) комбіновані- не загустівають
при затиранні з пігментами, тому
використовуються для приготування
густо тертих фарб – марки К3,
К4, К5
3. штучні (різкий запах, темний колір, довго сохнуть-до 72 год.)
4. Л а к и
- це розчини смол в органічних розчинниках, які після висихання утворюють на
поверхні виробів тверді, прозорі (за винятком асфальтобітумних лаків) і
блискучі плівки, що виконують захисні і декоративні функції.
За призначенням: для зовнішніх робіт (атмосферостійкі); для внутрішньої
оздоби; для художніх робіт; стійкі до
агресивних середовищ; термостійкі; електроізоляційні; спеціального призначення (лаки для оздоби
шкіри, для покриття жерсті консервних банок й ін.)
За природою плівкоутворювальної речовини:
1. масляні (масляно-смоляні) – виготовлені на основі
рослинних масел і деяких природних і синтетичних смол - ПФ –283, ГФ-166, шеллачний лак, спеціальні (для підлоги);
2. смоляні – виготовлені на основі природних і синтетичних смол
3. ефіроцелюлозні
– виготовлені на основі ефірів целюлози
4. асфальтобітумні
– виготовлені на основі природних і штучних асфальтів і бітумів.
За характером плівкоутворення:
1. які утворюють тверді плівки винятково за
рахунок випару летючих розчинників, що утримуються в них – нітролаки,
перхлорвінілові, акрилові, асфальтобітумні, спиртові лаки - містять 30-80% розчиннику; висихають при
кімнатній температурі, не більш ніж за 2-4 год., термопластичні, добре
шліфуються, не стійкі до атмосф. впливів та різких перепадів температур;
2. які утворюють плівки не тільки за
рахунок випару розчинників, але й у результаті різноманітних хімічних
перетворень плівкоутворювальних речовин– масляні, поліуретанові,
епоксидні, поліефірні, алкідні, мочевино- і меламіноалкідні лаки - не плавляться і не розчиняються
5. П о л і т у р и
- це „розріджені
лаки” для додаткового оздоблювання лакованих поверхонь; мають меншу
концентрацію плівкоутворювача та більш
низьку в’язкість.
Види: шелачна, ідитольно-фенольна, нітрополітура, нітрошелачна
6. Ф а р б и
1. Масляні фарби
- це суспензії пігментів в оліфах із
іт опона і напіввисихаючих рослинних олій, які отримують змішуванням і розтиранням пігментів
спочатку з невеличкою кількістю переважно натуральної оліфи; масляні фарби
призначені для зовнішніх, внутрішніх та декоративних
робіт (акварельні, гуашеві, темпера)
За кольором: білила і кольорові фарби
За консистенцією: а) рідко терті (готові до вжитку);
б) густо терті (перед вживанням розводять до необхідної в’язкості з оліфою,
додаючи розчинники і деяку
кількість сикативу);
2.
Емалеві фарби:
- це суспензії пігментів у різних видах лаків, які одержують змішуванням і
розтиранням пігментів із рослинною олією (оліфою) або лаком, а потім
розведенням отриманої пасти олійним або іншим лаком.
За ступенем блиску: - глянцеві; - напівглянцеві;
- напівматові; - матові.
За фактурою: покриття: гладкі, візерунчасті
(„молоткові”), рельєфні („шагрень”)
Залежно від виду лаку, який використано для
виготовлення фарби:
а) масляні емалі – одержують
змішуванням і розтиранням пігменту з оліфою або олійним лаком і розведенням
олійними гліфталевими лаками (емалі загального споживання рекомендують
переважно для фарбування предметів усередині помешкань, крім і предметів, що
піддаються дії підвищених температур і нафтопродуктів. Тривалість їхнього
висихання не більш 10 год., а повного висихання
- не більш 72 год. – ГФ-230;
б) алкідні емалі (для
покриття металів, деревини та інших поверхонь – ПФ-14 (для віконних
блоків та дверей), ПФ-233 (для внутрішніх робіт), ПФ-266 та ПФ-258
(для підлоги);
в) мочевиноалкідні
(МЧ) та меламіноалкідні (МЛ) емалі- для
металевих поверхонь (пральні машини, холодильники), наприклад МЛ-165
(молоткова – з декоративним ефектом);
г) кремнійорганічні емалі
(КО) – водо відштовхуючі, стійки до дії бензину, масел, нагрівання;
д) нітроемалі
(НЦ) для металевих та дерев’яних поверхонь у приміщенні: НЦ-273 алюмінієва;
НЦ-36 – для виробів зі шкіри та штучних взуттєвих матеріалів тощо;
3. Водно-емульсійні
- це суспензії пігментів (разом
із наповнювачем) у водяних емульсіях
плівкоутворювальних речовин, з додаванням пластифікаторів,
емульгаторів, згущувачів, консервантів
(для підвищення стійкості до цвілі і бактеріального розкладання), тиксотропних
добавок (карбоксиметилцелюлоза, бентоніт, двоокис кремнію й ін.), інгібіторів, що
запобігають корозію металевих поверхонь:
а) на основі
водяних дисперсій іт опонакоготу (ВА-27-А,
ВА-17, ВА-27) – для зовнішніх і внутрішніх робіт по деревині, картону, по
заґрунтованій поверхні металу, по старим покриттям;
в)
на основі стиролобутадієнового латексу – латексні фарби (КЧ-112, КЧ-211) – низька тепло- і
світлостійкість, вологостійкі і достатньо механічно тривкі; для внутрішньої
оздоби помешкань по дереву, штукатурці й іншим будівельним матеріалам.
4. Водно-клейові фарби суспензії пігментів(охра,
сурик, ультрамарин, фталоціанін й ін..) і
наповнювачів у водяних клейових розчинах, у якості плівкоутворювальних речових яких застосовують кістковий, міздровий, крохмальний, казеїновий,
силікатний клеї, карбоксиметилцелюлозу: сухі
клейові фарбові сполуки (суміш пігментів із наповнювачем (крейдою); казеїнові фарби (клейові водяні фарбові
склади у вигляді сухої фарби на основі
казеїну, з додаванням просушеної
крейди, вапна, луго- і іт опонакого пігменту; для робіт у
приміщенні). Нестійкі до впливу води; їх можна змити гарячою водою;
використовують для внутрішніх робіт по оштукатуреній поверхні
5.
Силікатні фарби: це суспензії лугостійких
пігментів і наповнювачів (крейди) у водяному розчині калієвого рідкого
(розчинного) скла; для фарбування цементних, гіпсових і вапняних поверхонь, а
також для покриття дерев’яних виробів і споруджень з метою зменшення їхньої
горючості.
6.
Вапнякові фарби: на основі вапна; для робіт по цеглі, камінню,
штукатурці, деревині зовні та у приміщенні.
7. Ш п а к л і в к и
- це суміш великої кількості пігментів
(сажі, літопона, крона та ін..) і наповнювачів (тальк, баріт та ін..) з лаками;
для вирівнювання поверхонь, які потім фарбують.
8. Ґ р у н т о в к и
- це речовини для попередньої підготовки поверхонь до фарбування, які зменшують
пористість, посилюють захист від корозії і адгезію фарбового шару, звеличують
ступінь зціплення фарби з поверхнею.
9. М о р і л к и (бейці)
- це речовини для підготовки
поверхонь перед покриттям прозорими лаками
10. Р о з ч и н н и к и та р о
з р і д ж у в а ч і
призначені для одержання лаку або фарби з
визначеною в’язкістю, що забезпечує зручність нанесення лакового покриття тим
або іншим методом, а також для регулювання швидкості їхнього висихання.
Розчинники
– це різноманітні легко летючі органічні рідини,
спроможні розчиняти плівкоутворювальні речовини (смоли, ефіри целюлози, олії й
оліфи) та інші складові частини лаків і фарб (крім пігментів)
Розріджувачі
– більш дешеві летючі органічні рідини, які не розчиняють
дану плівкоутворювальну речовину, але добре розмішуються з концентрованим
лакофарбовим розчином і можуть зменшити його в’язкість до необхідного ступеня,
а також, за їхньою допомогою регулюють швидкість висихання лакофарбового
складу.
Розчинник 646 – суміш летучих органічних речовин (ефірів, кетонів, спиртів та ін.),
прозора рідина, яка призначена для розчинення меблевих лаків.
Розчинник 647 – безкольорова рідина; використовують при фарбуванні автомобілів.
Розчинник 648 – суміш складних летучих органічних речовин; для згладження
штрихів і подряпин після шліфування нітролакової плівки.
Розчинник РС-2 – суміш уайт - спіриту і ксилолу, безкольорова або жовтувата рідина, яка
призначена для алкидних фарб;
Розчинник 651 – суміш 90% уайт – спіриту та 10% бутанолу; для робіт по автомобілю.
Розріджувачі: РДВ - для нітролаків; Р-5
– для розведення лаків і фарб
11. С к л а д и д л я в и д а л е н н я
л а к о ф а р б о в о г о п о к р и т т я
- це речовини, які забезпечують
набухання, розм’якання та відшарування лакофарбового покриття - АФТ-1 – для
масляних і нитропокриттів, СА-4, СП-6
|